Ukraine
This article was added by the user . TheWorldNews is not responsible for the content of the platform.

Що відбулося у листопаді: головне про економічні зміни в Україні

Новини про появу нового штаму COVID «Омікрон» застали ринки зненацька й спричинили панічні розпродажі ризикових активів та перетік капіталів у «безпечні гавані».

На сировинних ринках підсилення невизначеності у зв’язку з появою омікрону найбільш негативно відобразилося на нафті (-8%) через страхи нових обмежень мобільності. Одночасно продовжили зростати ціни на природний газ (+2%) і енергетичне вугілля (+12%) на тлі похолодання в Європі, а також малих об’ємів прокачки російського газу до регіону. Новини щодо можливого пом‘якшення кредитних умов для китайських девелоперів сприяли жвавому зростанню цін на залізну руду (+11%) та індустріальні метали, але останні зазнали різкого падіння в п’ятницю через новини про коронавірус, йдеться повідомленні ICU.

Світові фінансові ринки перебували під впливом стрімкого зміцнення долара США. В Україні фактор нового штаму коронавірусу посилювався напруженістю через скупчення військ країни-агресора  на кордонах, що призвело до стрімкого послаблення гривні на валютному ринку й, відповідно, підживлення інфляції внаслідок зростання ціни імпортних товарів.

Ми вирішили висвітлити ключові тренди листопада, які позначилися на виробництві базових галузей та факторів посилення інфляції, про що нижче в наших матеріалах.

Фактори зовнішнього впливу

У листопаді 2021 року зростання економік окремих країн уповільнилося, насамперед через нову хвилю COVID-19. Це призвело до послаблення світового попиту на нафту і відповідно до її здешевлення. Додатковим фактором такої динаміки стало оголошення Китаєм про часткове вивільнення стратегічних запасів і пропозиції США щодо залучення інших країн до таких дій. Натомість після певної стабілізації відновилося зростання цін на природний газ на європейських ринках через обмежені обсяги постачання РФ та низький обсяг запасів.

З огляду млявий внутрішній попит у Китаї й накопичені запаси та слабкий попит з боку окремих країн Близького Сходу дешевшали сталь і залізна руда. Ціни на пшеницю продовжували зростати через низькі обсяги світових запасів, високий попит на фуражну пшеницю та підвищення цін на добрива внаслідок подорожчання газу. Останнє було також суттєвим фактором підтримки цін на кукурудзу, попри рекордні врожаї.

Світові фінансові ринки перебували під впливом стрімкого зміцнення долара США до інших провідних валют – максимального рівня за останні майже півтора року. Це стало наслідком кращих за очікування макроекономічних даних США, оголошення ФРС про поступове зменшення обсягів викупу активів і можливе пришвидшення цього процесу за умови збереження інфляції на високому рівні. У результаті валюти країн з ринками, що розвиваються (Emerging market, EM) переважно знецінювалися до долара США. Найбільше девальвувала турецька ліра через негативну реакцію ринків на зниження ключової ставки Центрального банку Туреччини в умовах зростання інфляції.

Інфляція в Україні

У жовтні 2021 року споживча інфляція сповільнилася до 10.9% р/р, насамперед через зниження темпів зростання вартості сирих харчових продуктів. Також тривало сповільнення зростання адміністративно регульованих цін, передусім унаслідок вичерпання ефектів низької бази порівняння та дію річних контрактів із фіксацією тарифу на природний газ.

Рисунок 1 – Цінові зміни, % м/м

Джерело: ДССУ.

Натомість стримували сповільнення інфляції сталий споживчий попит і підвищення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці та енергоресурси. Ці чинники зумовлювали подальше подорожчання послуг і оброблених харчових продуктів. Як наслідок базова інфляція зросла до 7.6% р/р.

Промислова інфляція стрімко прискорилася (до 57.2% р/р) через значне підвищення цін у постачанні енергії, у тому числі через перехід на фінансове ПСО, та в галузях із великою часткою витрат на газ (виробництво хімічної, гумової та пластмасової продукції). Водночас вплив ефектів від зниження цін на металеву руду на світових ринках стримував зростання ІЦВ.

Економічна активність

У жовтні Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ) зріс на 20.3% р/р.

Про це повідомляє Нацбанк у макроекономічному та монетарному огляді за листопад. Основним у зростання ІВБГ був внесок сільського господарства (зростання на 61.0% р/р) передусім завдяки надолуженню темпів збирання врожаю пізніх зернових і технічних культур та їх високої врожайності. Зросли й обсяги промислового виробництва (на 1.4% р/р).

Таблиця 1 – Індекс виробництва базових галузей, % р/р

 

Джерело: НБУ.

В Нацбанку повідомляють (табл. 1), видобуток енергоресурсів пожвавився на тлі їх високих цін, збільшилося виробництво харчових продуктів завдяки активізації перероблення високих урожаїв.

Зросли обсяги виробництва в енергетиці через прохолоднішу за торішню погоду та певне поліпшення ситуації з постачанням вугілля, а високий інвестиційний попит підтримав окремі підгалузі машинобудування. Натомість послаблення зовнішнього попиту, високі ціни на енергоресурси та ремонти на окремих підприємствах стримували зростання в металургії.

Нижчі, ніж торік, обсяги бюджетного фінансування інфраструктурних проєктів стали причиною спаду в будівництві (на 15.2% р/р). Це разом із лаговим ефектом від повільніших темпів збору врожаю в попередні місяці, логістичними складнощами, скороченням виробництва металургійної та хімічної продукції зумовило поглиблення падіння обсягів оптової торгівлі та погіршення вантажообороту. Негативний вплив на останній справило і припинення транзиту газу до Угорщини. Попри карантин «червоних зон» у низці регіонів України з другої половини жовтня, зростання обсягів роздрібної торгівлі сповільнилося незначно (до 5.7% р/р), а зростання обсягів пасажирообороту прискорилося. Це, серед іншого, зумовлено звільненням від внутрішніх карантинних обмежень і збереженням можливості подорожувати за кордон для вакцинованих осіб та осіб із негативним ПЛР-тестом.

Варто зазначити, попри запровадження карантину «червоних зон», попит і пропозиція робочої сили залишалися високими, йдеться в повідомленні Нацбанку. Зростання заробітних плат продовжило сповільнюватися (до 15.4% р/р у номінальному та 4% – у реальному вимірі) зокрема через високу базу порівняння (значні доплати медикам у жовтні минулого року), а в реальному вимірі також через збереження високої інфляції. Запровадження надбавок окремим категоріям пенсіонерів зумовило прискорення зростання пенсій.

Нагадаємо, найбільш песимістичні ділові очікування українського бізнесу стосуються зайнятості. У листопаді респонденти всіх секторів прогнозують скорочення чисельності працівників, найбільше – підприємства будівництва.