Ukraine
This article was added by the user . TheWorldNews is not responsible for the content of the platform.

Бюджет-2022: скільки і на що витрачатимуть

Верховна Рада ухвалила бюджет України на 2022-ий рік, за це проголосували 268 народних депутатів.

Доходи держбюджету на 2022-ий рік – 1,322 трлн грн – це на 54,73 млрд грн більше, ніж проголосували в першому читанні. Видатки наступного року сягнуть 1,497 трлн грн (на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії).

Як зазначили експерти, бюджет передбачає підвищення соціальних стандартів. Але не так часто і не так швидко, як попередніми роками.

Мінімальна зарплатня на початок наступного року становитиме 6 500 грн на місяць – такою вона залишатиметься до жовтня 2022-го, коли зросте на 200 грн (6 700) або на 3%. Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд заклав у бюджет.

Прожитковий мінімум: менше від фактичного

Базовий соціальний стандарт – прожитковий мінімум, який підвищать із 1-го січня, 1-го липня та 1-го грудня, традиційно приблизно вдвічі менший, ніж фактичний показник.

На 1-ше січня він складатиме 2 393 грн, а до грудня зросте до 2 589 грн. Натомість, за підрахунками Міністерства соціальної політики, у жовтні 2021-го фактичний прожитковий мінімум складав 4 389 грн, а з урахуванням усіх обов’язкових платежів – майже на тисячу більше.

Якщо детальніше, то прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1-го січня – 2 393 грн, з 1-го липня – 2 508 грн, з 1-го грудня – 2 589 грн. Для основних соціальних і демографічних груп населення це виглядає так:

  • дітей віком до 6-ти років: з 1-го січня – 2 100 гривень, з 1-го липня – 2 201 гривня, з 1-го грудня – 2 272 гривні;
  • дітей віком від 6-ти до 18-ти років: з 1-го січня – 2 618 гривень, з 1-го липня – 2 744 гривні, з 1-го грудня – 2 833 гривні;
  • працездатних осіб: з 1-го січня – 2 481 грн, з 1-го липня – 2 600 грн, з 1-го грудня – 2 684 грн;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1-го січня – 2 102 грн;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплату праці яких регулюють спеціальні закони, а також працівників податкових та митних органів: з 1-го січня – 2 102 грн;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1-го січня – 1 600 грн;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1-го січня – 1 934 грн, з 1-го липня – 2 027 грн, з 1-го грудня – 2 093 грн.

Витрати на оборону, пенсії, медицину…

2022-го року Україна найбільше витратить на безпеку та оборону – 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон.

Суто на оборону піде понад 152 млрд грн. МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку саму суму, як і 2021-го – майже 100 млрд грн.

Однією з найбільших статей видатків залишається сума, що її виділять на покриття дефіциту коштів пенсійного фонду. 2022-го це трохи більше 200 млрд грн, що лише на декілька відсотків більше, ніж 2021-го.

При цьому, щоб здійснити всі запроваджені доплати, пенсійний фонд уже робить запозичення у казначействі. Таким чином сума боргу на жовтень 2021-го року перевищила 75 млрд грн.

Видатки на охорону здоров’я у державному бюджеті на 2022-ий рік визначені в обсязі 194 млрд грн. В уряді запевняють, що цього вистачить для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичного персоналу – до 13,5 тис. на місяць.

На вакцинацію 2022-го року виділять стільки ж, як і 2021-го, – 2,6 млрд грн. Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із пацієнтами, котрі хворіють на коронавірус, не передбачили.

Гроші від підприємств і податків «простих українців»

Найбільше грошей для наповнення бюджету на наступний рік мають дати українські підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн. Ця стаття до другого читання проєкту бюджету зросла на понад 20 млрд грн. Крім того, на 24 млрд грн порівняно з першим читанням зросли і рентні платежі, які загалом складають понад 70 млрд грн.

Також сумарно більшу суму в бюджет сплатить населення. «Прості українці» формують головні дохідні статті бюджету через податок на додану вартість і акцизи у кінцевій ціні товарів, а також податок на доходи фізичних осіб.

Від ПДВ із товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн.

Податок на доходи фізичних осіб має забезпечити майже 150 млрд грн. Частину цього податку вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці з ринковим рівнем тарифів на тепло. Акцизи – на українські й імпорті товари – дадуть ще понад 150 млрд грн.

Загалом – усі податкові надходження, крім податку на доходи фізичних осіб, значно збільшили до другого читання – на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання – у рентних платежах, які зростуть на майже 25 млрд грн.

Не все зрозуміло зі субсидіями та гральним бізнесом

Через те, що опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії, особливу увагу депутатів, експертів та навіть МВФ привернули видатки на комунальні субсидії.

Спочатку уряд подав проєкт бюджету з видатками на субсидії у 34 млрд грн, а далі їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Однак у жовтні довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, загальна сума до кінця 2021-го року перевищить 47 млрд грн. Тож наразі заплановані на 2022-ий рік видатки на субсидії є суттєво меншими, ніж ті, що реально знадобилися українцям 2021-го.

Як зазначають експерти, у разі подорожчання комунальних послуг, зокрема, за рахунок зростання ціни на газ, і збільшення кількості тих, хто має право на субсидії, з’являться ризики необхідності перегляду таких видатків.

Цікаво, що в бюджеті на 2022-ий рік планові доходи від ліцензування азартних ігор та лотерей є у 6 разів меншими порівняно з попереднім таким документом і складають 1,2 млрд грн.

Зауважте: коли влітку 2020-го Верховна Рада легалізувала гральний бізнес, то ініціатори закону запевняли у щорічних надходженнях у близько 7 млрд грн. Проте вже влітку 2021-го депутати ухвалили в першому читанні проєкт закону, за яким оподаткування та ліцензування азартних ігор пропонують суттєво знизити.

500 мільйонів на «Президентський університет»

Доходи від приватизації, що вже декілька років є так званою провальною статтею українських бюджетів, заплановані в удвічі меншому обсязі. Якщо 2021-го від приватизації хотіли отримати 8 млрд грн (а наразі отримали лише 2 млрд грн), то на 2022-ий план знижено до 4 млрд грн.

На реалізацію проєкту «Президентський університет» у бюджеті 2022-го року виділили майже 500 млн грн. При цьому до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн. На фонд президента з підтримки науки, освіти та спорту піде ще 500 млн грн.

Як і попередніми роками, ухвалення бюджету на 2022-ий рік відбувалося з порушеннями податкового та бюджетного кодексів і парламентського регламенту, а також рішення Конституційного суду.

За законом, бюджет на наступний рік має бути ухвалений не пізніше 1-го грудня попереднього року, і він не може скасовувати чи змінювати положення інших законів, наприклад, податкових. Проте всі ці вимоги закону не дотримані і цього разу.

Віталій Павлишин

Оцініть новину

Клас!

0

Я це люблю

0

Ха-ха

0

Сумно

0

Злість

0

Обіймашки

0

Шооо?

0